Просто про складне. Що варто знати батькам про новий закон "Про освіту"
Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
З текстом закону можна ознайомитись тут, а відповіді на найважливіші питання можна прочитати за посиланням.
Права та обов’язки батьків здобувачів освіти висвітлені у Статті 55 нового закону "Про освіту".
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
2. Батьки здобувачів освіти мають право:
захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституціїта законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.
5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).
Про батьківський комітет школи
Батьківські комітети — це добровільні громадські формування, створені на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Батьківські комітети створюємо відповідно до норм законодавства.
Методичні рекомендації батькам щодо недопущення потрапляння дітей у суспільно небезпечні інтернет-групи
«Як зробити відвідування Інтернету для дітей безпечним»
- Відвідуйте мережу разом із дітьми та закликайте дітей розповідати про свій досвід користування Інтернетом; - привчіть дитину розповідати вам про все, що її турбує в Інтернеті;- якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають в онлайн-ігри чи використовують інші програми, які потребують реєстраційного імені, допоможіть вибрати програму й переконайтесь, що вони не містять ніякої особистої інформації;- наполягайте на тому, щоб діти ніколи не надавали свою адресу, номер телефону або іншу особисту інформацію незнайомим людям; - поясніть дітям, що різниця між правильним і неправильним однакова і в Інтернеті, і в реальному житті;- навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтесь, що вони знають про те, що правила правильної поведінки діють усюди, навіть у віртуальному світі;- наполягайте на тому, щоб діти поважали власність інших в Інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи - музики, комп’ютерних ігор та інших програм – є крадіжкою;- поясніть дітям, що їм не варто зустрічатися з людьми, із якими вони познайомилися в Інтернеті, оскільки вони насправді можуть бути не тими, за кого себе видають;- поясніть дітям, що не все, що вони бачать в Інтернеті чи про що вони читають, є правдою. Привчіть запитувати у вас, якщо вони в чомусь не впевнені;- контролюйте роботу дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, визначити, на які сайти дитина заходить та що вона на них робить. Щоб не допустити потрапляння дітей у суспільно небезпечні інтернет-групи, рекомендується приділяти більшу увагу психологічному стану дитини та:1) перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень та, в разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду в формі кита;2) перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах, та групи до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування в приватних чатах;3) звертати увагу на коло спілкування дитини;4) намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;5) Обов’язково контролювати те, які фото й та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини.6) Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини. Неважливо, чи ваша дитина є новачком у використанні інтернет- ресурсів, чи є на цей момент досвідченим користувачем, ви завжди маєте змогу допомогти їй розібратися в розумному їх використанні. Доступ до небажаних матеріалів (наприклад, порнографічних матеріалів) легко можна заблокувати за допомогою сервісу MNS Parental Control. Мережева безпека підлітків – дуже важке завдання, оскільки вони найчастіше про Інтернет знають більше, ніж їхні батьки. Проте участь батьків також потрібна. Особливо важливо дотримуватися правил Інтернет-безпеки – договору між дитиною і дитиною та батьками. Вони повинні пам’ятати про необхідність тримати свої паролі в секреті, щоб підлітки не могли зареєструватися під іменем старших.
55 фраз, які покращують спілкування
У пориві емоцій ми дуже часто говоримо дітям те, чого не сказали б у спокійному стані. Тимчасом у спілкуванні з дітьми значення має кожне слово. Для виховання емоційно здорової дитини і дитини-оптиміста батькам просто необхідно намагатися перефразувати свої негативні висловлювання-кліше у позитивні. Спробуйте – і результат приємно вас здивує. http://abetka.ukrlife.org/55fraz.htm
Пам’ятка для батьків
Шановні батьки! Пам’ятайте, що ва ша сім’я — найперша та найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладаються духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються та поглиблюються любов до батьків, сім’ї, роду, народу, до всього живого, повага до рідної мови, історії, культури. Взірцем гуманних якостей повинні бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім’ї.
Отже:
• Шануйте один одного, будьте чуйними, уникайте сварок та образ.
• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім’ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, які потребують допомоги. Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!
• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка в сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини. Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері — з діями батька. Пригадаймо народну мудрість: «Якщо батько каже «так», а мати — «сяк» — росте дитина, як будяк!».
• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка — уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом з вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас. Успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.
• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Умійте поставити себе на її місце, цікавтесь її успіхами та невдачами. Пам’ятайте: тільки повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.
• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім’ї) та допомагати старшим (вірний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.
• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а і громадянський обов’язок.
Школа — ваш вірний союзник і помічник. Звертайтесь до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання й допоможуть у вихованні дитини.
Як діти досягають успіху у житті
Як сказав колись мудрий Ейнштейн: «Жодну проблему неможливо вирішити на тому рівні свідомості, який її створив».
Щоб стати успішною та процвітаючою нацією, українці мають почати мислити та діяти по-новому.
Фактично для того, щоб наша нація мала шанс на успіх і процвітання, ми маємо ЗАРАЗ поставити перед собою та кожним, хто виховує дітей, питання: Яких людей ми хочемо виховати? Хто він, українець майбутнього? Якою має бути еліта, хто буде стояти на чолі нашого суспільства через 20-30 років, коли прийде черга тих, хто зараз навчається в початковій школі?
Чому одні діти виростають і процвітають, а інші терплять невдачу і їх життєвий шлях видається набагато менш щасливим?
Що може зробити кожен з нас, щоб відвернути одну дитину чи ціле покоління дітей від невдачі та спрямувати їх до успіху?
Пропонуємо вам прочитати статтю, автор якої - психолог - має бажання поділитись з вами підходом до розвитку дитини, який відрізняється від загальноприйнятого, пов’язаного із розвитком знань, навичок, умінь та компетенцій. http://osvita.ua/school/method/48869/
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ САЙТ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ДИТЯЧИХ ПСИХОЛОГІВ "Дитячий психолог"
Тут ви знайдете цікаву інформацію про проблеми, які можуть виникнути у вихованні наших дітей.
Як допомогти дитині виконати домашнє завдання
Допомагати дитині з виконанням домашньої роботи зовсім не означає робити замість неї! Пропонуємо десять порад, як батьки можуть найкращим чином допомогти своїй дитині виконати домашнє завдання так, щоб вона ефективно навчалась, отримувала користь зі своїх завдань і приносила зі школи добрі оцінки..jpg)
Визначте персональний простір для кожної дитини
Продумайте розклад
Зробіть час виконання домашніх завдань вільним від високих технологій
Будьте готові стати довідником
Не впадайте у крайнощі з бажанням допомогти
Користуйтесь не тільки шкільним щоденником
Підтримуйте зв'язок з учителем і школою
Робіть роботу над помилками
Підтримуйте здорові звички
Більш детально про це можна прочитати тут: http://childdevelop.com.ua/articles/school/504/
Як розвинути у дитини якості переможця
Далі представлені кілька тактичних порад з нової книги Брауна й Фенкса «Мозок переможця». Ваша дитина може використовувати їх, щоб добитись чудових результатів незалежно від того, чим є для неї поняття успіху.
П'ять порад, які допоможуть батькам розкрити можливості дитини, зробивши її успішною: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/137/
Батьки читача-початківця знають, що знайомство з буквами та словами – це тільки початок. У той час як ваша дитина спотикається через кожне речення, працює над поповненням словарного запасу, і її впевненість весь час чергується з розчаруванням, ви, мабуть, ставите собі запитання: «Коли ж урешті-решт моя дитина навчиться добре читати?».
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
П’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/10/
Як навчити дитину читати швидко та невимушено
Навчання того, як читати швидко, займе часу більше, ніж просто послідовне прочитування речень, бо воно передбачає читання з високою швидкістю, усвідомленим розумінням і впевненістю. Щоби зробити дитину хорошим читачем, однієї здатності розшифровувати написані слова недостатньо. Для того щоб навчитись читати швидко, ще більш значущою є здатність розпізнавати й читати слова легко (без будь-яких зусиль) і з почуттям. Дослідження показали, що швидкість читання є предиктором чудової академічної успішності в цілому і що відсутність швидкості мовлення на цьому шляху часто призводить до проблем з розумінням.
П’ять експертних порад, що допоможуть розвинути у вашої дитини швидкість читання: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/10/
Як стати більш позитивними батьками
Десять порад батькам, завдяки яким виховання вашої дитини буде і позитивним, і більш ефективним
Залишайтесь позитивним у питаннях безпеки. Забезпечте вашу дитину чіткими правилами на всі випадки життя, а також роз’ясніть причини, через які ці правила так важливі, й завжди висловлюйтесь позитивно. Наприклад, «будь ласка, іди» замість «не біжи».
Слухайте й реагуйте (відповідайте). Якщо ваша дитина робить або каже щось, із чим ви не погоджуєтесь, порозмовляйте з нею (спрямовуючи в потрібне русло) м’яко та з повагою до неї, а не тоном безапеляційного звинувачення. Уважно вислухайте та поясніть, чому ви хочете, щоб дитина слідувала вашому правилу. Це може бути приблизно так: «тобі треба дійти до автобуса, залишаючись у безпеці, і для цього важливо не впасти».
Подавайте правильний приклад. Коли ви хочете показати дитині, як їй треба поводитись у певній ситуації, поясніть, чому ви робите це саме так. Роз’яснення дуже корисні при навчанні терпіння й соціальних навичок і допомагає дітям поєднати у своїй свідомості почуття зі словами. Ви можете наочно навести дитині такий приклад роздумів: «Мені дійсно дуже важко чекати своєї черги, щоби покататись на гойдалці. Я прямо зараз побігла би туди, але я зачекаю, доки та дівчинка завершить своє катання».
Закріплюйте позитивну поведінку. Навчаєте нової поведінки? Обов’язково закріплюйте результати, яких досягли, кожного разу, коли в дитини виходить поводитися саме так, як ви того й добивались. Похваліть її безпосередньо відразу ж і потім знову через якийсь час, наприклад, посмішкою, поплескуванням по плечу, потиском руки або особливим видом діяльності, – усе це буде мати для неї велике значення.
Робіть змістовні компліменти. Ваша похвала повинна бути конкретною та зрозумілою, а також докладно описувати добрий учинок. Замість того щоби сказати «класно», скажіть: «Як чудово, що ти пригадала, що перед грою тобі треба було прибрати у своїй кімнаті». Цей змістовний відгук буде надавати дитині впевненості у собі. Замість того щоби підкреслити кінцевий результат («яка чудова картина»), зосереджуйте вашу увагу на процесі («відчувається, що ти вклала у свій малюнок багато праці та старань, особливо ефектно тобі вдалось використати синю фарбу»).
Ігноруйте погану, але «доброякісну» поведінку. Якщо ви будете сварити вашу дитину, коли вона буде погано поводитись, це може підгодувати її жагу уваги. Якщо ж ви не станете загострювати свою увагу, а просто проігноруєте її якусь не дуже серйозну, хоча погану поведінку, яка вас дратує, ваша дитина, скоріше за все, не захоче повторити її знову. Поспостерігайте за різницею в ефекті від того, коли хвалите дитину за хорошу поведінку чи докоряєте за погану! Важливо, що це правило можна застосовувати тільки у незагрозливих випадках поведінки дитини, при поведінці, що не руйнує, оскільки агресивна та шкідлива поведінка та вчинки ніколи не можна ігнорувати.
Надайте варіанти. Щоби сприяти самостійності, надайте дитині можливість вибрати щось із двох варіантів. Якщо ви попросите її допомогти вам прибрати дім, ваше прохання може спровокувати сварку. Тому краще дати їй на вибір кілька видів робіт, сказавши таке: «Прийшов час прибрати в домі. Ти хочеш помити посуд чи прибрати свої іграшки?». Такий підхід дозволить вашому малюку відчути повагу до себе.
Переключіть дитину на прийнятну альтернативу. Якщо ваша дитина поводиться погано, відволікайте її від проблемного фактора та переключіть на інший вид діяльності. Замість того щоби сварити, надайте альтернативні варіанти, які дитина зможе успішно виконати: «Донечко, це дуже небезпечно тягнути на себе найнижчу коробку у стопці. Будь ласка, допоможи мені вибрати красиві яблука для сьогоднішнього пирога».
Сприяйте рішенню проблем. Сприяйте розвитку критичного мислення й навичок розв’язання складних ситуацій. У процесі роботи над проблемою спрямуйте дитину на виконання п’яти послідовних кроків з використанням таких питань:
Слухайте й реагуйте (відповідайте). Якщо ваша дитина робить або каже щось, із чим ви не погоджуєтесь, порозмовляйте з нею (спрямовуючи в потрібне русло) м’яко та з повагою до неї, а не тоном безапеляційного звинувачення. Уважно вислухайте та поясніть, чому ви хочете, щоб дитина слідувала вашому правилу. Це може бути приблизно так: «тобі треба дійти до автобуса, залишаючись у безпеці, і для цього важливо не впасти».
Подавайте правильний приклад. Коли ви хочете показати дитині, як їй треба поводитись у певній ситуації, поясніть, чому ви робите це саме так. Роз’яснення дуже корисні при навчанні терпіння й соціальних навичок і допомагає дітям поєднати у своїй свідомості почуття зі словами. Ви можете наочно навести дитині такий приклад роздумів: «Мені дійсно дуже важко чекати своєї черги, щоби покататись на гойдалці. Я прямо зараз побігла би туди, але я зачекаю, доки та дівчинка завершить своє катання».
Закріплюйте позитивну поведінку. Навчаєте нової поведінки? Обов’язково закріплюйте результати, яких досягли, кожного разу, коли в дитини виходить поводитися саме так, як ви того й добивались. Похваліть її безпосередньо відразу ж і потім знову через якийсь час, наприклад, посмішкою, поплескуванням по плечу, потиском руки або особливим видом діяльності, – усе це буде мати для неї велике значення.
Робіть змістовні компліменти. Ваша похвала повинна бути конкретною та зрозумілою, а також докладно описувати добрий учинок. Замість того щоби сказати «класно», скажіть: «Як чудово, що ти пригадала, що перед грою тобі треба було прибрати у своїй кімнаті». Цей змістовний відгук буде надавати дитині впевненості у собі. Замість того щоби підкреслити кінцевий результат («яка чудова картина»), зосереджуйте вашу увагу на процесі («відчувається, що ти вклала у свій малюнок багато праці та старань, особливо ефектно тобі вдалось використати синю фарбу»).
Ігноруйте погану, але «доброякісну» поведінку. Якщо ви будете сварити вашу дитину, коли вона буде погано поводитись, це може підгодувати її жагу уваги. Якщо ж ви не станете загострювати свою увагу, а просто проігноруєте її якусь не дуже серйозну, хоча погану поведінку, яка вас дратує, ваша дитина, скоріше за все, не захоче повторити її знову. Поспостерігайте за різницею в ефекті від того, коли хвалите дитину за хорошу поведінку чи докоряєте за погану! Важливо, що це правило можна застосовувати тільки у незагрозливих випадках поведінки дитини, при поведінці, що не руйнує, оскільки агресивна та шкідлива поведінка та вчинки ніколи не можна ігнорувати.
Надайте варіанти. Щоби сприяти самостійності, надайте дитині можливість вибрати щось із двох варіантів. Якщо ви попросите її допомогти вам прибрати дім, ваше прохання може спровокувати сварку. Тому краще дати їй на вибір кілька видів робіт, сказавши таке: «Прийшов час прибрати в домі. Ти хочеш помити посуд чи прибрати свої іграшки?». Такий підхід дозволить вашому малюку відчути повагу до себе.
Переключіть дитину на прийнятну альтернативу. Якщо ваша дитина поводиться погано, відволікайте її від проблемного фактора та переключіть на інший вид діяльності. Замість того щоби сварити, надайте альтернативні варіанти, які дитина зможе успішно виконати: «Донечко, це дуже небезпечно тягнути на себе найнижчу коробку у стопці. Будь ласка, допоможи мені вибрати красиві яблука для сьогоднішнього пирога».
Сприяйте рішенню проблем. Сприяйте розвитку критичного мислення й навичок розв’язання складних ситуацій. У процесі роботи над проблемою спрямуйте дитину на виконання п’яти послідовних кроків з використанням таких питань:
- З чого складається проблема.
- Що ти можеш зробити?
- Що може статись, якщо…?
- Вибери рішення й реалізуй його.
- Подивися, спрацювало воно чи ні.
Об’єднайте дії та їх наслідки. Допоможіть дитині зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та її наслідками. Це допоможе їй повторити бажану поведінку («Ти не вимила руки перед обідом. Будь ласка, піди до ванної кімнати й вимий їх»), зробити щось хороше після поганого («Синку, якщо ми щось намалюємо у книзі, інші діти вже не зможуть використовувати її, тому, будь ласка, зітри свої позначки») та зрозуміти, що за певний учинок можуть відмінити привілеї («Я нагадую тобі, що ти не повинен, сидячи за столиком для малювання, плескати водою на інших дітей. Сьогодні ти будеш грати окремо від них»).http://childdevelop.com.ua/articles/upbring/25/
П'ять важливих причин читати книги дітям
За результатами нещодавно проведеного опитування третина батьків щовечора читають своїм дітям книги. Більше половини опитаних заявили, що їхні діти проводять більшу частину часу не з книгами, а з відеоіграми і телевізором. Був також і тривожний відсоток сімей, у будинку яких взагалі відсутні книги.
Читання вашим дітям не просто приємна річ, це дуже важливо для їх розвитку. Вони будуть краще підготовлені до школи й надалі швидше зможуть засвоювати навчальну програму, а також досягати хороших успіхів у довгостроковій перспективі. Окрім того, щоденний ритуал читання, особливо перед сном, допомагає емоційному зростанню і може бути корисним і для вас, як для батьків. І ось чому: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/15/
Читання вашим дітям не просто приємна річ, це дуже важливо для їх розвитку. Вони будуть краще підготовлені до школи й надалі швидше зможуть засвоювати навчальну програму, а також досягати хороших успіхів у довгостроковій перспективі. Окрім того, щоденний ритуал читання, особливо перед сном, допомагає емоційному зростанню і може бути корисним і для вас, як для батьків. І ось чому: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/15/
Сім ігор, що навчають дітей рахувати цифри
Хочете, щоб ваша дитина відмінно розбиралася в математиці? Скориставшись наступними ігровими пропозиціями ви зможете підготувати свого маленького дошкільника до більш складних математичних операцій, з якими йому належить познайомитися у школі.
Вже з дитинства ваш малюк починає потроху освоювати математику, вивчаючи такі речі, як образи і форми, порівняння та музичні ритми - всі вони є своєрідною математичною мовою. А відтепер, коли ваш малюк став трохи старше, він готовий приступити до підрахунку натуральних чисел, тому, ви можете сміливо додати їх вивчення до його розпорядку дня.
Спробуйте ці сім ігор для розвитку навичок рахування, і вони навчать дитину назвам цифр (чисел), тому, як вони виглядають, на що вони схожі і як порахувати їх по порядку. Тобто по суті, ці ігри стануть справжніми попередниками більш складних шкільних завдань: http://childdevelop.com.ua/articles/edu/30/
Правила поведінки дітей в соціальних мережах
Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості «зображення профілю», тобто того, яке може побачити будь-який користувач.
Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини. Однак, коли діти вирішують спілкуватися анонімно, вони стають менш відповідальними. Навчіть свою дитину контролювати все, що вона пише онлайн, незалежно від того, використовує вона власне ім'я або псевдонім.
Уявіть, що всі бачать те, що ви пишете. Діти часто роблять значну помилку, коли пишуть неправильні речі онлайн. Вони думають, що не всі бачать їхні пости, і, що оскільки вони про це говорять онлайн, а не вголос, то так чи інакше зможуть вийти сухими з води. Навіть якщо сторінка вашої дитини частково прихована, це не є гарантією того, що її слова не поширяться далі. Користувачі соціальних мереж діляться один з одним тим, що вони бачать, і навіть електронні листи можуть вірусним шляхом поширитися мережею як лісова пожежа. Ніщо ніколи не видаляється. Це завжди знаходиться на чиїхось серверах або в електронній пошті.
Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде слідувати цьому правилу, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.
Обмежте «Інтернет мову». «Мережева мова» передбачає відсутність уваги до правил граматики та орфографії або свідоме їх спотворення, використання малих літер замість великих, нерегулярну пунктуацію, велику кількість скорочень, використання цифр у значенні букв і т. ін. Використання «мережевої мови» формує погані звички. Ми стаємо суспільством людей, які не можуть грамотно писати і висловлювати свої думки словами. Те, що було б дозволено серед однолітків, може виявитися небажаним по відношенню до дорослого члена сім'ї. Однак, якщо ваш знавець соціальних медіа буде писати пости в мережі, які змусили б його вчителя мови і літератури пишатися ним, він фактично буде здобувати навички, що допоможуть йому і під час навчання в школі, і в житті.
Не беріть участі в розпалюванні війни. У жвавих дебатах немає нічого поганого, але важливо навчити дитину вийти з обговорення, якщо розмова стає занадто спекотною. Заохочуйте свою дитину саме в розмові з вами висловлювати будь-яке своє обурення, замість того, щоб продовжувати ці дебати онлайн.
Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і забавною, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.
Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.
Навчіть вашу дитину цим сучасним правилам і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в фізичному.
Навчіть вашу дитину цим сучасним правилам і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в фізичному.
Для дитини комп'ютер з Інтернетом є не лише чудовим інструментом навчання та розваги, а й таять у собі реальну небезпеку. І все частіше батьки і педагоги говорять про негативний вплив Інтернету на психологічне, емоційне і фізичне здоров'я школярів і сходяться на думці, що мережа більшою мірою відволікає школярів, ніж навчає.
Основними небезпеками для дітей в Інтернеті є доступ до дорослих сайтів які несуть інформацію, яка може негативно вплинути на здоров’я та життя. Також є багато інших проблем, які можна попередити, навчивши дітей правильно користуватися Інтернетом.
Рекомендуємо 6 правил для батьків — розумних користувачів Інтернету:
1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.
Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу. Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті.
2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.
Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.
3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.
Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищеним. Встановіть Microsoft Security Essentials зараз, і ваш комп’ютер буде захищеним у реальному часі від вірусів, програм-шпигунів та інших зловмисних програм.
4. Створіть «Сімейні Інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.
Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.
5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.
В житті кожного трапляються помилки. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу.
6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.
Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.
Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
Антон Семенович Макаренко
Батько і мати, тато і мама-це перші два авторитети, на яких для дитини грунтується світ, грунтується та віра в життя, в людину, в усe чесне, добре і святе.
Лукіан
Батько, який намагається змінити свою дитину, не починаючи з себе, не просто марно втрачає час, але дуже жорстоко ризикує.
Володимир Леві
- встановіть стосунки з дітьми, що характеризуються великою теплотою, турботою та любов’ю;
- знайте реальні можливості своїх дітей і вселяйте в них віру в успішне навчання й кар’єру (у майбутньому);
- контролюйте дітей, але контроль має бути не авторитарним, а швидше авторитетним (як прояв батьківської уваги);
- уважно вислуховуйте дітей, подавайте приклад доброзичливого спілкування;
- підтримуйте інтерес до пізнання;
- надавайте дитині інтелектуальну допомогу;
- дайте зрозуміти, що задоволені нею і любите такою, яка вона є.
Що робити, щоб дитина почувала себе комфортно?
Сім’я - це перший виховний заклад для дитини, в якому навчають моральних якостей (повагу, любов,ввічливість..), і на прикладі показують дітям. Завдання батьків - потрібно створити усі умови для дитини, щоб вона відчула себе бажаною, люблячою, комфортно почувала себе. Це насамперед має бути атмосфера злагоди й розуміння між батьками. Адже психологічний, емоційний стан дитини залежить від сім ї. Що для цього зробити?
Спробуйте скористатись наступними порадами практикуючих психологів:- знайте реальні можливості своїх дітей і вселяйте в них віру в успішне навчання й кар’єру (у майбутньому);
- контролюйте дітей, але контроль має бути не авторитарним, а швидше авторитетним (як прояв батьківської уваги);
- уважно вислуховуйте дітей, подавайте приклад доброзичливого спілкування;
- підтримуйте інтерес до пізнання;
- надавайте дитині інтелектуальну допомогу;
- дайте зрозуміти, що задоволені нею і любите такою, яка вона є.
За статистикою, діти, в яких існує близький емоційний зв'язок із батьками,значно рідше потрапляють у групу ризику. Якщо зміняться стосунки батьків до дітей, то і самі діти теж зміняться. Буде менше агресивності, конфліктів, насильства над слабшими (меншими), збільшиться самооцінка у дитини, що приведе до покращення навчання, стосунків з однолітками і стане кращою повага до гідності особистості.
Немає коментарів:
Дописати коментар